'/%3E%3C/svg%3E){kind=small}
23–25 жовтня колектив кафедри слов’янських мов взяв участь у Міжнародній науковій конференції «200 років полоністики у Львівському університеті (1826–2026). Традиції та перспективи полоністичних досліджень». Для нас це був особливий час наукового обміну та рефлексії, а водночас – надзвичайно тепла зустріч людей, яких упродовж багатьох років об’єднують спільні дослідження, проєкти, викладацька діяльність і дружба.
Конференцію відкрила доповідь проф. Алли Кравчук та доц. д-р Оксани Лозинської, які очолювали Кафедру польської філології у 2004–2026 роках, присвячена історії львівського полоністичного осередку – «Польська філологія у Львівському університеті: 200 років історії полоністичних кафедр». Це була чудова нагода поглянути на два століття традицій, наукового доробку та змін львівської полоністики, а також згадати тих, хто впродовж багатьох поколінь її творив і розвивав.
Завідувачка кафедри слов’янських мов, доц. д-р Наталія Щербій зачитала вітальний лист від імені Її Магніфіценції ректорки Карпатського національного університету проф. Валентини Якубів .
Саманта Бусіло, викладачка кафедри слов’янських мов, передала доц. д-р Оксані Лозинській факсимільну репродукцію львівського видання 1826 року праці Міхала Корчинського «Початки граматики польської мови».
Ми раді, що активну участь у конференції взяв також колектив полоністів Карпатського національного університету імені Василя Стефаника. Свої доповіді представили:
доц. д-р Наталія Щербій – «Мова перед обличчям війни в Україні: нова лексика польської мови після 2022 року»;
доц. д-р Олена Пелехата – «Мовна ідентичність і мовний менеджмент на українсько-польському культурному пограниччі: проблеми та перспективи досліджень серед представників молодшого покоління, народжених у 1991–2008 роках»;
доц. д-р Ольга Лазарович – «Мовна картина світла й темряви в польській мові»;
Саманта Бусіло – «Мова емоцій у глотодидактичній перспективі. Корпусні дослідження у вибраних підручниках з польської мови як іноземної на рівні B1».
Дякуємо за розмови, зустрічі, спільно проведений час і особливу атмосферу, яка ще раз нагадала нам, що полоністика – це не лише наукова дисципліна, а й спільнота людей, досвіду та взаємин.
Бажаємо, щоб третє століття львівської полоністики стало продовженням прекрасної традиції досліджень історії мови й літератури та сучасної польської мови, часом нових наукових відкриттів і цінних публікацій, а також підготовки наступних поколінь дослідників, викладачів і студентів, для яких польська мова й надалі залишатиметься простором пізнання, зустрічі та порозуміння.
