У межах навчальної архівно-краєзнавчо-джерельно-мовної практики студенти першого курсу освітньої програми «Польська мова і література та англійська мова» Карпатського національного університету імені Василя Стефаника разом з викладачем кафедри слов’янських мов Галиною Ліщинською відвідали Державний архів Івано-Франківської області. Метою візиту було ознайомлення з архівними фондами, особливостями роботи архівної установи та джерелами, які використовуються під час історичних, мовознавчих, літературознавчих і краєзнавчих досліджень.
Працівники архіву провели для студентів змістовну екскурсію, під час якої розповіли про принципи формування архівних фондів, збереження документальної спадщини та специфіку роботи з історичними джерелами. Особливу увагу було приділено документам, що відображають багатокультурне минуле Прикарпаття та історію Станиславова (нині Івано-Франківська).
Студенти мали унікальну можливість ознайомитися з рідкісними мовознавчими та лексикографічними виданнями польською мовою. Серед представлених експонатів особливий інтерес викликала праця Антонія Малецького «Gramatyka języka polskiego», видана у Львові 1863 року. Це одне з важливих видань для розвитку польського мовознавства ХІХ століття. На сторінках книги збереглися численні бібліотечні штампи різних установ — бібліотеки імені Тараса Шевченка у Станиславові, Станіславівської обласної бібліотеки та Державного архіву. Завдяки цим позначкам можна простежити непросту долю книги та її переміщення між різними культурними й науковими установами протягом понад ста років.
Не менш цінним джерелом став четвертий том «Słownik gwar polskich» («Словник польських говірок») видатного польського мовознавця Яна Карловича, виданий у Кракові 1906 року Академією наук. Видання містить багатий матеріал із польської діалектології та є важливим джерелом для дослідження мовних контактів і розвитку польської мови.
Під час зустрічі студенти також ознайомилися з церковними метричними книгами початку ХХ століття. Особливу увагу привернула метрична книга «Liber natorum», яка містить записи про народження, шлюби та смерті парафіян за 1910 рік. Такі документи є надзвичайно цінними історичними джерелами, адже дозволяють дослідникам відтворювати історію окремих родин, населених пунктів та цілих регіонів. Саме на основі метричних книг сьогодні проводяться численні генеалогічні дослідження.
Велике зацікавлення викликали документи міжвоєнного періоду, пов’язані з оформленням закордонних паспортів у Другій Речі Посполитій. Студентам продемонстрували заяву на отримання дозволу на виїзд за кордон, подану до Староства міста Станиславова у 1924 році. Документ містить гербові марки та відображає особливості адміністративної процедури оформлення виїзних документів того часу. Разом із заявою було представлено кваліфікаційне посвідчення із вклеєною фотографією власниці, описом її зовнішності та офіційними печатками повітової поліції. Ці документи дають змогу побачити, якою була система ідентифікації особи та державного контролю за переміщенням громадян майже сто років тому.
Окремим відкриттям для студентів стала газета «Kurjer Stanisławowski» від 10 жовтня 1909 року. Це одне з найважливіших періодичних видань тогочасного Станиславова, на сторінках якого друкувалися місцеві новини, оголошення, рекламні повідомлення та інформація про суспільне життя міста. Завдяки таким виданням дослідники можуть відтворювати повсякденне життя мешканців Галичини початку ХХ століття.
Справжньою окрасою екскурсії стало знайомство зі старовинним «Schrämblischer Atlass» 1800 року видання, надрукованим у Відні. Атлас належить до рідкісних пам’яток європейської картографії кінця XVIII – початку XIX століття та містить карти різних регіонів Європи. Особливу цінність для дослідників становить можливість простежити історичні кордони, адміністративний поділ і географічні назви того часу.
Відвідання Державного архіву Івано-Франківської області стало для студентів не лише важливим етапом практичної підготовки, а й нагодою безпосередньо доторкнутися до історії, побачити справжні джерела минулого та усвідомити значення архівної справи для збереження культурної пам’яті суспільства. Отриманий досвід сприятиме формуванню професійних компетентностей майбутніх філологів, розвитку навичок роботи з історичними документами та поглибленню знань про мовну й культурну спадщину регіону.
